На наші питання про Stax відповідав Юліан Зарембовський.
1. Що таке електростатичні навушники і чому їх вважають найкращими?
Відповідь: В електростатах джерелом звуку є плоска діафрагма, що знаходиться під постійною високою напругою. Вона натягнута між перфорованими статорами (електродами), на які подається високовольтний звуковий сигнал. На відміну від звичних динаміків, електростати відносяться до планарних випромінювачів.
Ця плівка може бути гранично тонкою і практично нічого не важить, на відміну від дифузора динаміка, який має «тримати форму» і тому є порівняно важким. І таке, практично безінерційне джерело звуку, природно, працює набагато точніше. Адже вага електростатичної мембрани менше ваги дифузора динаміка тієї ж площі. Вони відрізняються на порядки.
При цьому саме компанія Stax здебільшого вдосконалювала електростатичні технології протягом останніх приблизно 90 років. Вони знають про електростати все. Причому репутація Stax — це прагнення до найвищої якості звуку, іноді навіть супротив елементарному маркетингу.
2. П'ять фактів про Stax, які здивують навіть аудіофілів".
1. Звук у навушниках Stax видає мембрана товщиною менше 6 мкм (у преміальних моделях — 3 мкм) — у 10-30 разів тонша за людську волосину. Вага такого випромінювача — одиниці міліграмів.
Тому його інерційність наближається до нуля, дозволяючи створювати найточніше звучання.
2. Перші навушники Stax, модель SR-1, випущена в 1960 році, компанія відразу почала називати не навушниками, а «earspeakers» («колонки для вух»).
До речі, вже тоді товщина мембрани становила 6 мкм. До навушників зробили відразу два лампових підсилювачі–джерела напруги зміщення, SRD-1 і SRD-2. Звістно, як на той час, це були лампові апарати.
3. Напруга зміщення не завжди була 580 В. Наприклад, перші навушники Stax, модель SR-1 вимагали 150 В. Пізніше модель вдосконалили, вже під напругу до 230 В.
4. Потужність, споживана навушниками, не така вже й велика, незважаючи на дуже велику напругу, що надходить від драйвера. Вся річ в тому, що струм, який при цьому споживає система, просто мізерний.
5. Stax не завжди виробляли навушники. Наприклад, на початку своєї історії, до 1950 року, серед продукції були конденсаторний мікрофон, фонокартридж CP-20 (електростатичний!), вигнутий тонарм LA-24, електростатичні твітери.
Пізніше в портфоліо фірми з'являлася й інша аудіопродукція, аж до підсилювачів потужності. Але навушники завжди були головними.
3. «Як вибрати навушники для справжнього аудіофіла».
Відповідь: Перше і головне питання – де будуть використовуватися ці навушники. Якщо передбачається брати їх з собою, нехай не в подорожі, але навіть у невеликі поїздки – варто зупинитися на якісних динамічних моделях, причому закритого типу, оскільки в цьому разі в деяких ситуаціях хоча б пасивна звукоізоляція обов'язково стане в нагоді.
В умовах тихої кімнати прослуховування, з якісним джерелом сигналу, аудіофіл обов'язково зіткнеться з обмеженнями по якості, що випливають з фізичних принципів роботи динаміків. Тут самі собою напрошуються планарні навушники, причому відкритого типу, що забезпечують максимально природне звучання — адже зовнішній шум не заважає. І в стаціонарних умовах застосування обов'язкових для електростатичних навушників підсилювачів-джерел сигналу зміщення (драйверів Stax) проблеми не складе. Хоча у Stax є і портативні мобільні варіанти.
4. «Порівняння: Stax проти динамічних і планарних навушників».
Відповідь: Загалом, порівняння динамічних і електростатичних навушників було зроблено вище. Що стосується інших версій планарних навушників, то зараз це в 99% випадках магнітопланарні моделі, в яких синтетична мембрана з нанесеними на неї провідниками коливається в магнітному полі. За якістю відтворення вони наближаються до електростатичних, та ще й не вимагають обов'язкового драйвера, що видає напругу зміщення. Але ця сама якість обмежена більш важкою мембраною, в якій на діелектричній плівці-випромінювачі якимось чином нанесені (наклеєні, напилені, наплавлені, пронизані-прошиті) провідники з струмом.
Мембрана виходить важчою і може виявитися недовговічною — провідники з струмом постійно прагнуть відірватися від плівки-основи. Крім того, решітки з магнітів по обидва боки від випромінювача досить важко зробити ажурними і аеродинамічними. У підсумку, якщо враховувати тільки критерій якості звучання, електростатична технологія серед реально застосовуваних може вважатися найкращою.
5. «Як правильно підібрати підсилювач до Stax».
Відповідь: Очевидно, що лінійка підсилювачів Stax розрахована на широкий діапазон інтересів майбутніх власників. Вони відрізняються можливостями мобільності — є навіть повністю портативні, на акумуляторах або просто компактні моделі.
Але, в будь-якому випадку, для електростатичної технології потрібні достатні розміри, тому підсилювач Stax — це, перш за все, стаціонарна модель. З ростом класу моделей цей параметр переходить в розряд «чудово» і «приголомшливо». Рівень схемотехніки дуже професійний, компоненти — високоякісні, тому якість завжди залежить від ціни, причому дуже пропорційно і чесно.
6. «Слухаємо Stax: плейлист для максимального задоволення».
Відповідь: Це питання змусило задуматися. Кожен слухає ту музику, яка йому подобається. І якщо я запропоную власний плей-лист (а таких плей-листів у мене, як мінімум, два: один — близько 100 гігабайт улюбленої музики і другий — близько 20 регулярно оновлюваних композицій для тестування аудіообладнання), то напевно ризикую не сподобатися комусь, хто любить зовсім іншу музику.
Натомість дам одну пораду. Електростати Stax не терплять недосконалих фонограм. В тому, що динаміки «проковтнуть і не моргнувши оком», електростати змушують почути всі недосконалості. Електростати — обладнання, на якому слід слухати важкі першопреси або неапскейлінгові студійні хайрези, причому записані не аби де і не аби коли, а на класних студіях, класними звукорежисерами і саунд-продюсерами та із застосуванням сучасного обладнання. І буде вам щастя!
8. «Налаштування аудіосистеми: як розкрити потенціал Stax».
Відповідь: Налаштування аудіосистеми, як певна дія, в даному випадку, сенсу не має. Тут важливий підбір обладнання, обстановка і підготовка слухача. Підбір обладнання передбачає, перш за все, джерело музичного сигналу — висококласний програвач вінілу-фонокоректор або цифровий плеєр-ЦАП. Не варто забувати про якісні міжкомпонентні кабелі. Причому, якщо є можливість застосувати балансну комутацію (XLR), незалежно від довжини кабелю — то це повинна бути саме вона. Після того, як сетап скомутовано, можливо, є сенс зарезервувати якийсь час на «прогрів» системи — якщо ви вірите в його користь, то він необхідний.
Але, підкреслю, прогрівати в даному випадку варто комутований сетап, а не його компоненти окремо. Дуже важливо, де все встановлено. Це має бути дуже тихе місце — ніщо не має впливати на людину у відкритих навушниках. Не буду говорити про інтер'єр, але зручне крісло мається на увазі само собою. Зауважу, що висока спинка не потрібна — навушники Stax, в більшості своїй, досить габаритні.
Ну і стан слухача. Слухати електростати, прогулявшись по галасливій вулиці, повернувшись з дискотеки або подивившись в кінотеатрі блокбастер з вибухами і землетрусами — не найкращий варіант. Краще побути в атмосфері тихих і гармонійних звуків — ліс, річка, озеро, парк. Повернувшись, обов'язково зігрітися. Далі — за смаком: кава, коньяк, Stax — в правильному і гармонійному поєднанні і точно вивіреній послідовності. Але Stax — обов'язково.
9. «Чому ви б вибрали Stax?»
Відповідь: Справа в тому, що багато років я працював у професійних навушниках. Це були динамічні моделі, застосовувалися для прослуховування і моніторингу, в звукорежисурі і бродкастингу, часто закритого типу, оскільки навколо бувало шумно. Всі ці навушники забезпечували стандартну (без зірок з неба, але і без проблем) якість звучання. Зате з ними можна було не церемонитися. Вони здатні витримати багато чого. Наприклад, бути на голові 24х7, по черзі. Це робота.
Натомість, Stax я вибрав би виключно для домашнього прослуховування. Ці навушники цікаві не тільки як засіб отримання задоволення від музики, але і як інструмент, що дозволяє нарешті розібратися в перевагах і недоліках того чи іншого вінілового лейбла, того чи іншого ремастерингу відомого альбому, тієї чи іншої студії звукозапису, продюсера, звукорежисера.
З іншого боку, це реальна можливість почути переваги тих чи інших варіантів кабельних підключень, живлення, роботи окремих компонентів сетапу. А якщо на хвилину залишити всі ці прагнення до досконалості, можна отримати задоволення просто від навушників Stax, які здатні просто зникнути, залишивши свого власника наодинці з музикою.
Також вам буде цікаво: Огляд підсилювача з ЦАП для електростатичних навушникiв Stax SRM-D10 II. Журнал MajorHiFi
Приєднуйтесь до telegram-чату, де всі свої, і де можна поспілкуватись у будь-який час!
