Автор Денніс Бургер (Dennis Burger)
Коли я вдруге переглядав чорновий варіант вступу до цього огляду, мені спало на думку, що я фактично скопіював саундтрек до серіалу "Cheers". Мені здається, що найскладніше в сучасному світі підключених, потокових, мережевих, Bluetoothed, AirPlayed, Chromecasted аудіо — особливо для традиційної hi-fi компанії — це зрозуміти, як розкрутити те, що відрізняє ваш виріб від будь-якої кількості інших, які роблять те ж саме, не кажучи вже про те, як конкурувати з Sonos, BluOS і HEOS з всього світу.
Отже, як Rotel збирається це зробити з новим інтегрованим мережевим стримером S14? Граючи в дещо іншу гру. S14 — це інтегрований стрімінговий підсилювач, який спирається на поєднання усталених аудіопротоколів (які вже підтримуються практично всіма смартфонами та комп'ютерами) та аудіоінженерії, якою славиться Rotel. Він має AirPlay 2. У ньому є Chromecast. У ньому є Bluetooth. Він підтримує Roon Ready, Qobuz, а також Spotify Connect і Tidal Connect.
Іншими словами, він робить усе те, що має робити сучасний інтегрований підсилювач з вбудованою функцією потокового відтворення, не вигадуючи при цьому інтерфейсів для додатків. Але його аудіоархітектура беззастережно олдскульна. Він оснащений спеціально розробленим тороїдальним трансформатором, що живить підсилювачі класу AB, які забезпечують потужну вихідну потужність 80 Вт на 8-омному навантаженні, і майже вдвічі більшу — 150 Вт — на 4-омному.
Хоча я не вбачаю особливих переваг топології класу AB перед класом D, я знаходжу обнадійливим той факт, що Rotel устаткував S14 такою великою потужністю. Занадто часто підсилювачі "все в одному" в цьому ціновому діапазоні заявляють, про достатню пікову потужність, але не можуть підкріпити її достатнім струмом, щоб керувати складними навантаженнями. З S14 це не має бути проблемою.
Зсередини і зовні
Варто також відзначити, що компанія Rotel не змогла повністю відмовитися від свого коріння, оскільки інтегрований підсилювач/стример також передбачає можливість використання в якості джерел старих компонентів. Є коаксіальний (RCA) і оптичний (TosLink) цифрові входи, і хоча пульт дистанційного керування, що входить до комплекту, створює враження, ніби цифрові входи спільні, насправді вони незалежні. Для перемикання між ними просто використовуйте кнопку OPT/COAX на пульті дистанційного керування або кнопку COAX/OPT на передній панелі. Також є стереофонічний лінійний вхід RCA, порт USB Type-B для підключення до ПК і порт USB Type-A, який підтримує флеш-накопичувачі об'ємом до 32 ГБ.
Виходи включають з'єднання на рівні колонок, стереофонічні попередні виходи (лінійні RCA) і вихід на сабвуфер. Останній є повнодіапазонним сумарним моно виходом, тому, якщо ви плануєте використовувати сабвуфер, переконайтеся, що він має фільтр низьких частот — більшість потужних сабвуферів його мають.
Усе це розміщено в корпусі розміром з програвач Blu-ray (430 Ш × 93 В × 345 Г мм), але трохи важчому — трохи більше 9 кг, завдяки блоку живлення і радіаторам. Передня панель добре продумана: 3,25-дюймовий кольоровий дисплей з шістьма кнопками вибору джерел з одного боку і елементи управління навігацією з іншого. Завершують список елементів управління і роз'ємів на передній панелі приємна на дотик ручка регулювання гучності, 3,5-мм роз'єм для навушників і кнопка переходу в режим очікування.
Налаштування та програмне забезпечення
Як я вже згадував, Rotel покладається в основному на стандартні протоколи потокового мовлення для S14, і тому про налаштування або програмне забезпечення говорити особливо не доводиться. Підключіть його до домашньої мережі, додайте колонки, і він готовий до роботи.
Якщо ви користуєтеся iOS, є два способи додати інтегрований підсилювач для потокового мовлення до вашої мережі: додаток Home або стандартне налаштування колонок AirPlay на вкладці Wi-Fi в налаштуваннях. Я не користувач Android, але інструкції з налаштування для цієї ОС виглядають так само просто.
Звичайно, ви можете пропустити все це, просто підключивши кабель Ethernet від вашого роутера, що я і зробив, спробувавши налаштування Wi-Fi. Єдине інше необхідне налаштування стосується Bluetooth, якщо вас цікавить це з'єднання.
Варто зазначити, що Rotel дещо недооцінює можливості Bluetooth в S14, заявляючи про підтримку кодека aptX HD, але не більше того. Навіть на задній панелі є логотип aptX HD. Будучи переважно користувачем Apple, я не бачу особливого сенсу в кодеках Qualcomm, незважаючи на те, як би мені не хотілося, щоб мій iPhone їх підтримував.
Але, як я виявив майже випадково, S14 через Bluetooth також підтримує AAC. Підключившись через BT і запустивши потік зі Spotify, я помітив, що на дисплеї передньої панелі з'явився значок використовуваного кодека. Це те, що я завжди цінував у пристроях Rotel, які підтримують більше одного варіанту Bluetooth. Занадто мало виробників роблять це, а ті, що роблять, часто вказують кодек за допомогою різнокольорових світлодіодів або чогось подібного.
Варто зазначити, що S14 також підтримує власний додаток Rotel для смартфонів, який дає вам прямий доступ до Tidal, Qobuz, інтернет-радіо та дещо обмеженого Podcatcher (підкаст-плеєр від Майкрософт, прим. перекл.) Чесно кажучи, додаток доволі простий, а вбудована підтримка інших потокових протоколів настільки сильна, що я не можу собі уявити, щоб хтось часто користувався додатком Rotel. Набагато краще використовувати Roon, Chromecast, AirPlay, Tidal Connect, Spotify Connect або навіть Bluetooth.
Окрім підключення до мережі і BT, є ще декілька варіантів конфігурації, доступних за допомогою зручного пульта дистанційного керування S14. На додаток до регуляторів низьких, високих частот і балансу, він надає доступ до екранного меню S14 для незалежного регулювання підсвічування екрану передньої панелі і світлодіодного індикатора, встановлення максимальної гучності при увімкненні, налаштування функції автоматичного вимкнення (з налаштуваннями від 20 хвилин до 12 годин), а також увімкнення або вимкнення тайм-ауту дисплея (за замовчуванням він вимкнений). Загалом, суцільнометалева конструкція пульта, а також його чутливість практично під будь-яким кутом нахилу справили на мене приємне враження. Єдине, до чого я можу причепитися, — це те, що для переведення пристрою в режим сну і пробудження за допомогою пульта ДУ потрібно натиснути і утримувати кнопку переходу в режим очікування приблизно дві секунди.
Щоб оцінити продуктивність S14 виключно як інтегрованого підсилювача, я підключив свій iFi Audio Zen One Signature DAC до лінійного входу S14 через RCA-роз'єми, що входять до комплекту iFi, і підключив свій медіаплеєр Maingear Vybe до USB-входу Zen DAC. Я підключив ще один кабель USB Type-B (Monoprice Monolith #33464 USB Type-A — USB Type-B, якщо бути точним) від комп'ютера Vybe до PC-USB входу S14.
Оскільки Rotel не має жодних функцій керування басами, я вирішив, що немає сенсу тестувати 2.1-канальну акустичну систему, яка більше розповість мені про продуктивність сабвуфера, ніж підсилювача. Тому під час прослуховування я використовував свої еталонні баштові колонки Paradigm Studio 100 v5, підключені за допомогою претермінованих акустичних кабелів Elac Sensible Speaker Cables.
Враження від прослуховування
Я розпочав свою критичну оцінку Rotel S14 з того, що може здатися недоречним. Я випадково прослуховував музику через AirPlay 2 зі свого iPhone, коли один трек привернув мою увагу і не відпускав. Це був інструментальний кавер Ренді Скраггса (Randy Scruggs) на пісню Джоні Мітчелла (Joni Mitchell) "Both Sides Now" з альбому Nitty Gritty Dirt Band "Will the Circle Be Unbroken: 40th Anniversary Edition" (24-bit/96kHz FLAC, Capitol Nashville / Qobuz).
Ви можете запитати, чому це проблематичне місце для початку. Відповідь зводиться до того, що, наскільки мені відомо, AirPlay перекодовує все в 16/44.1 ALAC, якщо тільки ви не використовуєте одну з розумних колонок Apple HomePod другого покоління. Можливо, мені слід було б зупинитися і переключитися на належне аудіофільське з'єднання — що я, можливо, і зробив би, якби мені це спало на думку. Але я був настільки вражений тим, як підсилювач відтворює пісню, яку я дуже добре знаю, що не міг втриматись від того, щоб не кинути свої справи і повністю зосередитись на музиці.
Все, що мені подобається в цьому інтимному міксі, було передано бездоганно, від текстур струн гітари Скраггса до маленьких гармонійних скрипів, коли його пальці ковзають по них, від шуму блукаючих ладів до насиченого тембру деревини, як я вважаю, вінтажного Gibson Advanced Jumbo (будь ласка, напишіть і скажіть мені, якщо вам відомо інше).
Скраггс грає з відкритим строєм, тому є багато симфонічних резонансів, але те, що дійсно виділяється на цьому записі, — це висококласний блиск. Це чудово передано — так, навіть у перекодованому і зниженому вигляді. Як ви можете собі уявити, враховуючи давність пісні (1972 рік), тут є здорова частка шипіння стрічки, а також трохи "вау" і тремтіння, але, чесно кажучи, вони є частиною чарівності запису.
Більшість аудіофілів, ймовірно, переключилися б з цього перекодованого потоку на з'єднання, що підтримує відтворення без втрат у високій роздільній здатності, але я відчув, що змушений піти в протилежному напрямку і переключитися на вхід Bluetooth. Це означало використання пульта дистанційного керування для зміни входів, оскільки S14 автоматично розпізнає все, що підходить для входу Stream (AirPlay, Chromecast тощо), але не розпізнає входи BT або PC-USB, а також сигнали, що надходять на будь-яке фізичне з'єднання.
Порівнюючи Bluetooth з AirPlay, я відчув, що щось було втрачено в процесі, але був шокований тим, як мало. Нюанси тембру деревини не були передані так само повно, відчуття повітря в кімнаті зменшилося, і зовсім трохи було втрачено в плані атаки. Але в іншому з'єднання через Bluetooth (пам'ятайте, що це AAC, оскільки у мене немає пристроїв, сумісних з aptX) виявилося досить приємним для слуху.
Перейшовши на з'єднання PC-USB, я звернув увагу на альбом, яким був одержимий з моменту його виходу в лютому цього року: Hania Rani's On Giacometti (24/96 FLAC, Gondwana Records / Qobuz). Трек "Struggle" — це той, до якого я повертаюся знову і знову, і я думаю, що це тому, що я знаходжу взаємодію між складною фортепіанною грою Рані (Hania Rani) і глибокою, резонансною віолончеллю Добрави Чочер (Dobrawa Czocher) такою захоплюючою.
Для ефективного відтворення фортепіано Рані необхідна відмінна перехідна реакція, оскільки значна частина характеру її гри походить від того, що вона використовує все фортепіано як інструмент, а не лише клавіші та струни. Молоточки і демпфери — це її перкусія, що надає всьому запису своєрідного клацання, яке відчувається тактильно, відчутно, органічно, абсолютно неідеально. S14 також чудово впорався із затуханням кожної ноти, а особливо з пишною реверберацією, яка пов'язує все воєдино.
З іншого боку, Чочер проводить багато часу, повільно смикаючи струну своєї віолончелі, що призводить до сильного, роздутого низу, який проводить багато часу на території, де мої великі колонки Paradigm мають пару значних провалів імпедансу. Підключіть ці колонки до підсилювача, який не може забезпечити достатній струм, і звук віолончелі може потоншати, залишаючи загальний мікс трохи незбалансованим, трохи перевантаженим верхами. Але завдяки S14 загальний тональний баланс був у точності. Rotel також створив звукову сцену, в яку хотілося залізти і зануритися.
Порівняння
Два потокові інтегральні підсилювачі, які я прослуховував нещодавно і які мають найбільш рівні характеристики з Rotel S14, на жаль, були упаковані і повернуті, тому я не зміг провести пряме порівняння. Але мої враження від них досить свіжі, і я все ще вважаю, що можу зважити їхні відносні переваги.
Marantz Model 40n, що продається на 99 центів дешевше, ніж S14 за ціною $2499, є одним з найкраще зроблених потокових інтегральних підсилювачів, з якими я коли-небудь зустрічався. Він також відноситься до класу AB, з трохи меншою заявленою потужністю — 70 Вт на 8 Ом. Але ця специфікація не розкриває усієї картини. Хоча Rotel S14 видає 80 Вт на 8 Ом, він може зібрати достатньо струму, щоб видати 150 Вт на 4 Ом, тоді як Marantz може видати лише 100 Вт на те ж саме навантаження. Майте на увазі, що цього більш ніж достатньо для більшості колонок у більшості кімнат, але якщо у вас є особливо "спраглі" динаміки, про це слід пам'ятати.
З іншого боку, модель 40n має надійне управління низькими частотами, з можливістю вибору між сабвуфером і колонками кросовера на 40, 60, 80, 100 або 120 Гц. Вона також має вхід HDMI ARC і підтримує платформу потокової передачі даних для мультипум HEOS.
Висновок
Як я вже говорив у вступі, я можу лише уявити, як важко традиційним hi-fi компаніям знайти своє місце на ринку аудіотехніки, що стає дедалі більш взаємопов'язаним, але я вважаю, що Rotel добре попрацювала над створенням S14. На відміну від пропозицій багатьох конкурентів, ця модель налаштовується практично сама, а її блок живлення є кроком вперед порівняно з тим, що можна було б очікувати за цю ціну.
У неї немає вбудованої платформи для потокового передавання звуку в мултирум, як у HEOS, хоча ви можете об'єднати її з іншими пристроями AirPlay 2 або Chromecast для відтворення звуку в декількох кімнатах. І він не має можливостей керування басами. Але якщо ви шукаєте простий у використанні потоковий інтегрований підсилювач, який може впоратись з практично будь-якими колонками, і особливо якщо вашими основними джерелами є Roon або додатки на вашому смартфоні або планшеті, S14 видає багато правильних звуків.
Також вам буде цікаво: Стерео сетап Rotel RC-1590 MkII + Rotel RB-1590 з акустикою DALI Rubicon 2
Приєднуйтесь до telegram-чату, де всі свої, і де можна поспілкуватись у будь-який час!
